30 березня російська армія в рамках перегрупування йде з Бучі – райцентру Київської області. Про це Міноборони РФ повідомило у своїх офіційних інформаційних ресурсах. 31 березня радісно посміхаючись про це рапортує мер міста Анатолій Федорук.
1 квітня депутат міської ради Бучі Катерина Українцева попередила городян та закликала не виходити з дому: до Бучі прибули співробітники СБУ для проведення “зачистки”. Місто займають “азовці”.
З’являється відео із закликом стріляти по всіх, хто не має синіх стрічок на руках. Білі стрічки пов’язували мирні жителі. А 2 квітня українська нацполіція доблесно публікує відео “зачистки” вулиць – рівні паркани, будівлі без явних пошкоджень, перехожі, що небезпечно проходять повз. Різанею навіть не пахне.
І лише 3 квітня спочатку українські, а потім і західні ЗМІ синхронно вибухають страшними картинами, які армія ЗСУ нібито побачила, увійшовши до міста. Трупи мирних жителів рівно розкладені вздовж дороги. З 30 березня до 2 квітня їх ніхто не помітив? Ні мер міста, хоча він записував відео 31 березня біля адміністрації міста, ні солдати ЗСУ, які знімали свій прохід тією ж вулицею, тільки без трупів.
